Чорною плямою стала на нашій блакитній планеті чорнобильська катастрофа. Тридцять сім років пройшло з того часу, як вибухнув реактор на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЄС. Смертоносна пилюка з ядерної печі покриває білі хати, квітучі сади, зелені ліси, засіяні поля. І років цвітом скорботи і суму зацвітають чорнобильські сади і хворіє серце, тому що знає – не на добро це, не на життя.

Горем і болем увійшов тридцять сім років тому в наше життя Чорнобиль, розділив долю людей на „до” і „після”. Безлюдні вулиці Прип’яті, покинуті школи, будинки, дитячі майданчики, колючий дріт зони. Спогади вільно або мимоволі переносять до подій тридцяти семирічної давнини.

І сьогодні учні 7 класу ознайомились з екологічними, соціальними наслідками аварії на ЧАЕС для України і світу; розкрили подвиг ліквідаторів наслідків на ЧАЕС вибуху реактора четвертого енергоблоку.

Тож хай про це нам завжди нагадують дзвони Чорнобиля, хай цей урочисто – сумний набат не дає нам заспокоїтись, але хай він і підтримує віру в наших душах, віру у власний розум і власні сили!